April 2nd, 2019

"Моральный шпагат" прихильників комедіанта

 

Та це ж головна риса прихильників Зеленського на фейсбуці! Їм ніяково та соромно весь час було. "Чому не зізнаєшся, що ти за Зеленьского?" – допитувався я в одного з міноритарних фігурантів нашого політпроцесу, який – я вірю в нього – має всі шанси стати мажоритарним фігурантом.

Вони не зуміли за весь цей час вийти за межі риторики "проти Порошенка". А чому вони "за Зеленського", досі до кінця не зрозуміло. Думаю, передусім їм самим. Тому що відповіді на питання, чому вони за, немає. Це всього лише потреба у змінах, а не самі зміни, бо ніхто з них не говорив увесь цей час: ось прийде Зеленський, і буде так і так.

Collapse )


Протест чи суспільне самогубство

 

Ну що ж, перший тур виборів пройшов. Час робити висновки. Попри те, що остаточні результати стануть відомі згодом, основні тенденції зрозумілі. Поки країна запекло сперечалася В чи В, Ю чи В, Ю чи П, П чи Ю – казковий гамельнський щуролов украв дітей. Українська молодь, вважає, що підтримує першого в новітній історії України несистемного не політика. Але насправді вона проголосувала за "загальнопонятний язик" і "чтоби не було війни". Справні ляльководи-реваншисти зійшлися десь посередині. А саме – на новому поколінні українців, проманіпулювавши його несформованими цінностями та кричущою неосвіченістю, яка теж, до слова, є продуктом манипуляції масовою свідомістю.

Collapse )




Ах вот вы какие, ВЫБОРЫ!!!!

В Украине прошел первый тур президентских выборов. Прошел, в общем-то, без сенсаций. В полном соответствии с прогнозами социологов во второй тур вышли шоумен Владимир Зеленский (разве что некоторое удивление вызывает столь большой его отрыв от конкурентов) и действующий президент Петр Порошенко. Украинский Центризбирком констатировал отсутствие нарушений, которые оказали бы существенное влияние на результаты голосования.

Таким образом, в соседней стране не произошло и не происходило ровно ничего, что, если подходить к делу с рациональной точки зрения, объяснило бы приступы падучей, в которой бились последнее время путинские политики и путинские пропагандисты. 24 часа в сутки, семь дней в неделю с телеэкранов лились страшные проклятия и брызгала слюна. Российские комментаторы предрекали страшное: украинские военные «провокации» на Донбассе, экономический и политический коллапс, распад государства и т.д. и т.п. Никакого отношения к реальности все эти инвективы не имели. И, если задуматься, являлись самым очевидным доказательством того, что Москва считает Украину своим важнейшим врагом. Потому что этот пропагандистский накат был не чем иным, как работой по разложению войск и населения противника.

Collapse )